Революційне дослідження, опубліковане в журналі Science, підтверджує, що Тея – стародавня планета, яка зіткнулася з Землею і утворила Місяць – виникла набагато ближче до Сонця, ніж вважалося раніше. Ця робота розв’язує давню таємницю про склад Місяця, яка довгий час спантеличила вчених своєю разючою схожістю з Землею. Результати свідчать про те, що Тея утворилася у внутрішній частині Сонячної системи, маючи спільне походження з нашою планетою, а не з віддалених регіонів, як припускали деякі ранні теорії.
Таємниця складу Місяця
Десятиліттями переважаюча теорія «гігантського зіткнення» стверджувала, що Місяць утворився з уламків, викинутих під час зіткнення Тейї з молодою Землею. Ця модель передбачила значні відмінності в складі між Землею та Місяцем, припускаючи, що більша частина місячного матеріалу походить від Теї. Однак зразки, отримані з місій «Аполлон», виявили дивовижну правду: хімія Місяця разюче схожа на земну, набагато більше, ніж очікувалося, якби вона складалася здебільшого із залишків іншої планети. Це поставило під сумнів походження та склад Теї.
Пошук слідів Теа
Дослідники під керівництвом Торстена Кляйна з Інституту досліджень сонячної системи. Макс Планк підійшов до розгадки цієї таємниці, проаналізувавши гірські породи на Землі та Місяці, звернувши особливу увагу на ізотопи заліза, молібдену та цирконію. Ці елементи служать «відбитками пальців», які показують, де утворилося небесне тіло. Команда виявила тонкі відмінності в цих ізотопах, які вказували на те, що Тея, ймовірно, містила 5–10% маси Землі та містила більш високі концентрації важких елементів, таких як молібден, що відповідає утворенню в гарячій внутрішній Сонячній системі.
Підтвердження походження з внутрішньої Сонячної системи
Аналіз 15 земних і 6 місячних зразків у поєднанні з даними 20 метеоритів надав переконливі докази походження Тейї у внутрішній частині Сонячної системи. Дослідження спирається на попередні роботи, які показують, що тіла, розташовані ближче до Сонця, накопичують більше важких елементів. Сама Земля демонструє дещо підвищений рівень молібдену та цирконію, що свідчить про те, що вони були доставлені Тейєю під час катаклізмів.
«Автори вимірюють ізотопи заліза з надзвичайною точністю», — зазначає планетолог Сара Рассел, підтверджуючи строгість і важливість дослідження.
Наслідки для еволюції Землі
Це відкриття має наслідки за межами походження Місяця. Це допомагає уточнити наше розуміння раннього формування Землі та процесів, які зрештою зробили її придатною для життя. Зустріч із Теєю була не просто руйнівною подією; воно радикально змінило нашу планету та створило умови для життя, яким ми його знаємо.
Дослідницька група планує далі вдосконалювати свої моделі шляхом моделювання та додаткового ізотопного аналізу місячних зразків. Історія Теї та Місяця залишається предметом дослідження, і кожне нове відкриття наближає нас до розуміння жорстоких, але в кінцевому підсумку творчих сил, які сформували нашу Сонячну систему.
