Дивне явище охопило Чикаго на початку 2024 року: ідеально схожий на щурячий відбиток на тротуарі, ніби залишений гризуном, який потонув у мокрому бетоні. Місцеві жителі перетворили це місце на місце паломництва, кидаючи в яму монети, картки та навіть сумнозвісний лікер Malört. Однак нещодавні дослідження показали правду: відбиток був зроблений не щуром.
Історія швидко набула популярності, і люди стікалися туди з цікавості та заради розваги. «Щуряча нора» стала культурною пам’яткою, привертаючи увагу ЗМІ та громадян. Але що залишило це враження?
Аспірант вирішив дослідити, вимірявши друк і запустивши тести. Результати? Відбиток був занадто великим, щоб його залишив будь-який з видів щурів регіону. Справжній автор «щурячої нори» залишається загадкою, але одне можна сказати напевно: знаменитий відбиток був зроблений не тією істотою, яку всі припускали.
Ці знахідки викликають питання про те, як формуються та поширюються міські легенди, навіть в епоху наукових досліджень. «Щуряча нора» нагадує, що не все так, як здається, навіть у найконкретнішій реальності.
Щоб отримати повну історію та інші дивовижні наукові факти, послухайте подкаст Strangest Thing I Learned This Week. Шоу також висвітлює інші дивацтва, такі як будинок престарілих для літніх пінгвінів у Бостоні та шокуюче відкриття, що щури полюють на кажанів у Німеччині. Ці незвичайні, але реальні події підкреслюють непередбачувану та часто сюрреалістичну природу світу навколо нас.
