Дослідники знайшли вражаючі докази того, що гепарди населяли Аравійський півострів протягом тисячоліть, знайшовши 61 природний муміфікований та скелетний останок у печерах на півночі Саудівської Аравії. Це відкриття, детально описане в новому дослідженні, опублікованому в журналі Communication Earth & Environment, підтверджує, що гепарди населяли регіон до 130 років тому і навіть до 4000 років тому, перш ніж зникнути між 49 і 188 роками тому.
Тисячолітня присутність
Останки включають сім природних муміфікованих гепардів, які збереглися в сухому кліматі пустелі, а також останки скелетів. Радіовуглецеве дослідження показало, що найдавніші екземпляри жили близько 4000 років тому, а останні померли приблизно 130 років тому. Ця довготривала присутність спростовує припущення про те, що коти нещодавно прибули в цей район.
Генетичні зміни з часом
Генетичний аналіз трьох муміфікованих зразків виявив несподівану зміну підвидів протягом століть. Старіші останки показали близьку спорідненість із північноафриканським гепардом, тоді як більш пізні екземпляри відповідали азіатському гепарду, який знаходиться під загрозою зникнення, який зараз зустрічається переважно в Ірані.
«Це був великий сюрприз», — каже Ахмед Буг, провідний автор дослідження та генеральний директор Національного центру дикої природи в Ер-Ріяді. «Схоже, що з часом відбулася зміна домінуючої або наявної субпопуляції в регіоні».
Це свідчить про те, що домінуюча популяція гепардів в Аравії не була статичною, а скоріше зазнавала змін у генетичному складі з часом. Точні причини цього залишаються неясними, але дані вказують на динамічні зміни, а не на постійне співіснування підвидів.
Людський вплив і спроби відродження
Дослідження не пов’язує вимирання гепардів зі зміною клімату, враховуючи історично суворі умови регіону. Натомість дослідники вважають, що людський тиск, зокрема браконьєрство та посягання на середовище існування промисловістю та житловою забудовою, призвів до зменшення.
Результати мають важливе значення для поточних зусиль з відновлення дикої природи в Саудівській Аравії, включаючи потенційні програми реінтродукції гепардів. Розуміння історичного генетичного різноманіття гепардів у регіоні буде критично важливим для пошуку та інтеграції нових популяцій, забезпечуючи багатший і стійкіший генофонд.
Це відкриття підкреслює важливість збереження природних середовищ існування та пом’якшення конфліктів між людиною та дикою природою, щоб запобігти майбутньому вимиранню. Історія про гепардів на Аравійському півострові демонструє, що навіть стійкі види можуть зруйнуватися під тиском, але також пропонує шлях до відновлення, якщо він базується на обґрунтованій науці.
