У червні 2026 року Сонм Вангчук зробив ризикований крок. Він приєднався до протесту партії «Таракання Народна Партія» (Cockroach Janta Party) на площі Джантар-Мантар у Делі. Він розпочав голодування. Мета була зрозуміла. Він вимагав відставки міністра освіти Дхармендри Прадхана. Він також домагався швидкого вирішення питання про автономію Ладхака.
Це був не пасивний сидячий страйк. Тиск був величезний. До 21 дня ситуація загострилася. Поліція Делі силою вилучила Вангчука з території. Його доправили до лікарні. Навіть із лікарняного ліжка Вангчук підтримував імпульс руху. Він звернувся до протестувальників. Він закликав їх продовжити запланований марш до будівлі Парламенту 20 липня.
Голодування закінчилося на 26-й день. Чому? Публічне звернення прем’єр-міністра змінило розклад сил. Прем’єр-міністр запевнив, що його кабінет вживе «суворих заходів» щодо проблеми некерованого проведення іспитів через парламентську процедуру.
Що відбувалося під час 26-денного голодування?
Хронологія була конкретною та напруженою.
- Дата початку: Червень 2026 року.
- Місце: Джантар-Мантар, Делі.
- Основні вимоги:
- Відставка міністра освіти Дхармендри Прадхана.
- Швидке вирішення питання автономії Ладхака.
- Втручання поліції: 21 день. Примусове вилучення до лікарні.
- Дата закінчення: 26-й день. Після запевнень прем’єр-міністра.
Чому Сонм Вангчук вимагав відставки міністра освіти?
Вангчук безпосередньо націлився на Дхармендру Прадхана. Основним приводом для невдоволення стала некерованість екзаменаційного процесу. Протест виявив системні збої у тому, як проводились іспити. Вангчук стверджував, що чинний міністр несе відповідальність за ці збої. Він хотів підзвітності. Він хотів зміни керівництва, щоб виправити процес.
Як уряд відреагував на голодування?
Уряд не ігнорував тиску. Реакція була на 26-й день. Прем’єр-міністр виступив із публічним зверненням. Він пообіцяв “суворі заходи”. Спосіб було визначено. Кабінет міністрів розгляне проблему некерованого проведення іспитів через парламентську процедуру. Ця обіцянка поклала край голодуванню.
Куди привели протести після вилучення з лікарні?
Після того, як поліція видалила Вангчука на 21-й день, рух не зупинився. Вангчук видав директиву із лікарні. Він попросив протестувальників продовжити запланований марш. Метою була будівля Парламенту. Датою стало 20 липня. Це продемонструвало стійкість протесту. Йшлося не тільки про одну людину, яка сидить на голодуванні. Це була скоординована кампанія за зміну політики.
Яка роль автономії Ладхака у цьому протесті?
Вангчук пов’язав дві проблеми. Реформа освіти та автономія Ладхака. Він вимагав швидкого вирішення питання автономії. Це пов’язало його ширший політичний курс із конкретною кризою у сфері освіти. Протест на Джантар-Мантарі став платформою для багатьох претензій. Освіта стала безпосереднім тригером. Автономія була частиною ширшої боротьби.
«Суворі заходи» через парламентську процедуру стали
